Палець угору – й автостопом по світу. Як подорожувати з невеликим бюджетом

Якщо ви не маєте багато грошей, а побачити світ дуже хочете, то автостоп – саме для вас. Витрачаючи кошти, зазвичай, тільки на їжу, можна поїхати в будь-яку точку світу. Можливо, саме тому автостоп зараз такий популярний серед молоді.

Для декого такі мандрівки стають стилем життя. Хтось любить їх через те, що не знає дати повернення. Когось манить жага до пригод. А є й такі, яких, навпаки, це все лякає. І це нормально!

Саме тому, щоб розвіяти всі страхи про автостоп, ми поспілкувалось з автостоперами, які змінили сотні автомобілів та відвідали десятки міст по цілому світу.

Ми знайшли людей, в яких досвід таких мандрівок кардинально різний, можна сказати протилежний. Бо ж Богдан Матковський і його дружина Зінаїда вибрали довготривалу подорож, а Андрій Мироняк віддає перевагу коротким мандрівкам.

Молоді люди поділилися своїм набутим досвідом та розповіли, чого варто очікувати від таких поїздок.

Весільна подорож завдовжки в 1,5 року

Після весілля – в далеку мандрівку. Вони повернулися з довготривалої подорожі ще 2013 року, але після їхніх розповідей складається враження, що ніби вчора. Про свій досвід розповідають у деталях. Подорожувала молода пара 1,5 року.

Старт – Коломия, фініш – Таїланд, а між ними Румунія, Болгарія, Македонія, Туреччина, Північний Кіпр, Грузія, Вірменія, Киргизстан, Китай та інші країни.

Зінаїда каже, що в тому, що вони не знали дати повернення додому, була й насолода від подорожі, бо по суті ти нікуди не поспішаєш. Можна їхати цілу ніч, наприклад, або ж зупинитися будь-де. А Богдан додає, що якщо місце дуже сподобалось, то можна й цілий місяць там пожити. Такі мандрівки не обмежують у часі.

Вони практично об’їхали всю Грузію. Парі настільки сподобалася ця країна, що вони вирішили там залишитися довше. Богдан і Зінаїда познайомились із сім’єю, з якою підтримують зв’язок й досі. Вони їм допомагали по господарству, косили траву, збирали виноград. Але така довготривала зупинка була не єдиною. Пізніше три місяці пара жила в Таїланді.

Найбільші труднощі спіткали їх у Китаї, коли протягом цілого тижня молода пара не могла «застопити» жодну машину, оскільки випав великий сніг. Довелось чекати, поки розчистять трасу. Саме в цей момент молоді люди готові були зрадити автостопу, купити квитки на потяг й поїхати десь на Північ Китаю, однак вони цього не зробили.

За весь час подорожі витратили менше 5000 доларів. Зазвичай, це були витрати на їжу. Громадським транспортом, готелями, хостелами пара не користувалася. З самого початку вони вирішили витрачати 10 доларів на день на двох. Іноді витрачали більше, але, зазвичай, ця сума була значно меншою. На кінець подорожі залишилося ще 1500 доларів. “Ми пожертвувати комфортом заради пригод”, – каже Богдан.

Але ця подорож – не єдиний досвід автостопу в Богдана та Зінаїди. Вони до того вже кілька разів мандрували разом.

“Я порадив би не захоплюватись літературою про автостоп, бо її розвелося досить багато, а, як на мене, описувати там особливо нема що. Автостоп – це така дуже базова річ, заснована на взаємодопомозі та цікавості. Ти сподіваєшся, що водій тобі допоможе й підвезе. А водії, як правило, підвозять, бо їм цікаво. І все, що ти можеш зробити, це задовольнити цікавість водія й скласти йому гарну компанію”, – радить автостоперам-початківцям Богдан.

Після великої весільної подорожі Богдан і Зінаїда не припиняють мандрувати. Щоправда, тепер вибирають більш традиційні види мандрів, наприклад літаком, бо в них вже троє маленьких дітей.

Понад 20 000 км автостопом

Андрій – громадський активіст, студент юридичного факультету, пластун, крім того ще й автостопер. Мандрувати почав у віці 16-ти років. Вирішив подорожувати саме таким способом після того, як переглянув блоги відомих мандрівників. Зокрема, стежив за подорожами Дмитра Комарова. Також надихнули хлопця друзі-пластуни.

Андрій підрахував, що за час мандрівок автостопом він подолав понад 20 000 км. Це були подорожі Україною, країнами Європи, СНД та Придністров’ям.

На відміну від попередніх героїв, Андрій віддає перевагу коротким мандрівкам – приблизно на тиждень-два.

Він каже, що в подорожах найбільше запам’ятовуються нові люди та їхні історії, бо знайомства – це завжди цікаво.

“Мені автостоп подобається тим, що є можливість відчути живий діалог з різними людьми. Автостоп для мене – це не тільки ті мальовничі місця, які вдається побачити, а й люди. Бо саме вони роблять ту чи іншу країну особливою”, – каже Андрій.

Хлопець віддає перевагу подорожам у парі. Самостійно ніколи не їздив. На його думку, найбільш оптимальним варіантом для поїздок автостопом є хлопець та дівчина, бо чисто психологічно, коли водії бачать молоду пару, то в них є більше довіри до людей, яких вони підвозять.

Багато людей не подорожує автостопом через страх. В інтернеті зараз можна прочитати різні погані історії, пов’язані з автостопом, але Андрій каже, що пересторога – це нормально, та сидіти вдома й нічого не робити – теж неправильно. Звичайно ж, були неприємні нюанси під час подорожей, бо без цього неможливо, але у негативі завжди треба шукати позитив, у кожному мінусі треба завжди шукати плюс й продовжувати подорож тільки насолоджуючись нею.

Андрій каже, що найголовніше у мандрівці – це почуватися вільно, не соромитись, бути на позитиві та посміхатися. Потрібно також заздалегідь прокласти маршрут, взяти рюкзак і найнеобхідніші речі. Треба підібрати яскравий одяг. Хлопець каже, що це й привертає увагу водіїв.

АВТОР: Ярина БАЛАБАНИК

ФОТО Андрія КАНІ та надані героями

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

загрузка...
Палець угору – й автостопом по світу. Як подорожувати з невеликим бюджетом